COCAIN Fish Scale Назрань COCAIN Перу

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Друзья, ну что, я вам расскажу, как прошел мой незабываемый день! Сегодня утром решил я, что пора взять от жизни все, что можно! Новосельские закладки кокаина, которые мне подсунул мой давний приятель, уже долго ждали своего часа. Подумал, что лучшая идея - сходить на концерт группы "Пикник" в Крокус Сити Холл! И с ними в руках и в душе полным энтузиазма я отправился в это место мечты.

Вещества в рюкзаке уже заставляли меня чувствовать себя мегазвездой, и я знал, что этот вечер будет великим! По дороге на концерт, я остановился в одном из уютных двориков, чтобы вжариться с бензодиазепинами. Утренние пилюли давно растворились в крови, и мой организм ощущал приятное оцепенение. Пара затяжек спайсом также придали мне дополнительную порцию энергии.

Наконец, я прибыл к Крокус Сити Холл. Вокруг меня была энергетика, мощь, и атмосфера, которую только настоящий концерт может создать! Не мог ли я представить лучшей компании, чем друг наркоман, с которым мы уже неоднократно вписывались. Пошли нюхать кокаин, чтобы сделать этот день еще более ярким!

На входе уже приветливо улыбнулись, и нам позволили пройти, не смотря на явные признаки нашего веселья. Внутри нас ждала темная и зловещая атмосфера. Мы погрузились в эту сказочную магию и просто оттягивались! Раз за разом, ощущая пьянящий эффект MDMA молли, я потерял представление о реальности.

Как я рад, что пришел на этот концерт! Я растворился в толпе, танцуя под звуки музыки, словно безумный! Мое тело двигалось в ритме, а мысли были полны красок и волшебства. Чувствовал, что весь этот вечер был создан именно для меня!

Время летит быстро, особенно, когда находишься на пике! Через несколько часов, ощущая усталость и неконтролируемые вспышки эйфории, я решил сделать перерыв. Снова выпил специальную смесь для того, чтобы снова быть в танце и готовым к новым впечатлениям!

Ох, как я вспоминаю эти мгновения в приподнятом состоянии! Вроде бы уже ничего не мог стать еще лучше, но тут на сцену вышли музыканты группы "Пикник". Ни слов, просто магия! Их музыка проникала глубоко в мою душу, словно она была написана специально для меня.

Когда я закрыл глаза, они просто погрузились в мир своих песен. Я встрепенулся и присоединился к мощным аккордам. Минуты тянулись, словно вечность. Чудесное ощущение наполнило меня с головы до ног, и я отдавался этим звукам, словно наркотикам.

И вот закончился этот незабываемый вечер! Я вернулся в реальность, осознавая всю прелесть того, что сегодня произошло. Мое тело было полным ощущений, а мозг - вихрем эмоций. Я понял, что ничто не сравнится с этим моментом!

Такими вот моментами наполнена моя жизнь. Вечерами я погружаюсь в мир настоящего рэпера, наслаждаясь каждой минутой. И я знаю, что еще многое впереди! Будет еще лучше, еще ярче и еще сумасшедше! Ведь моя душа пропитана ритмами и наркотиками, и я не хочу останавливаться!